- оранина
- -ни, ж. Рс.Зорана нива.
- По оранині ходят вороны і глядают хробаків.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- По оранині ходят вороны і глядают хробаків.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
оранина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ОРАТЬ — ОРАТЬ, орывать землю (ору и орю, орешь) сев. и малорос., новорос. пахать или взрывать, для посева, сабаном, плугом, косулей, сохою, оралом, ралом; местам говорят орать, о сабане, плуге; пахать, о сохе. Орем землю до глины, а едим мякину! Орать… … Толковый словарь Даля
ОРАТЬ — ОРАТЬ, орывать землю (ору и орю, орешь) сев. и малорос., новорос. пахать или взрывать, для посева, сабаном, плугом, косулей, сохою, оралом, ралом; местам говорят орать, о сабане, плуге; пахать, о сохе. Орем землю до глины, а едим мякину! Орать… … Толковый словарь Даля
Орановка — Деревня Орановка Страна РоссияРоссия … Википедия
рілля — 1) (зораний шар ґрунту), ораниця, оранина, оранка 2) див. поле I, 2) … Словник синонімів української мови